Пишуть діти

Cонечко

 Світило в небі сонечко. Так світило, що аж очі сліпило. Діти гралися й гукали:"Прийди, дощик, прохолодний!"  

Виходьте, діточки,
на квіточки яскраві,
на луки заливні.
Прийшла до нас вексна
люба та ласкава.
Пташки виспівують пісні.
                      Алькема Анастасія
                                           

                                                           Останній вірш  (3клас), а далі канікули. 

Вірші про осінь

Падає листя в осіннім саду.
Я по стежині до яблуні йду.
Яблучко в гіллі червоне одно,
З літа привіт посилає воно.
Плачуть шпаки, бо пора відлітати.
Тяжко їм край дорогий покидати.
Сонечко навіть не так там блищить.
В небі чужому луна не дзвенить.                 Ярошенко Ірина Миколаївна, Ярошенко Діана                                                                                    Ярошенко Анастасія   та її подружка Діана, 

Прийшла осінь - радісна пора.
Сонечко світить або дощ поливає.
В садочку на деревах яблука обмиває.       Каряка Вікторія.



Осінь, жовта ти моя, де ти була?
Жовта діва спала зиму, весну, літо 
І прийшла до нас.
- Ми чекали тебе довго,
весели нас, осінь мила!
- Звеселю я вас, малята,
Листям гарним і піснями завзятими.
Закидала осінь листям,
Заспівала пісню вітром.                
                                                           Опалатенко Микола Іванович та  Опалатенко Анастасія 

  Про прочитане

Голод не тітка,
Гонить Мисливця в Перунову пущу.
Стріли наготові,
Мисливський меч зі мною.
Але не слід було ходити в заборонені ліси.
Лети тепер, ластівко,
Швидше стріли.
                  Опалатенко Микола Іванович та  Опалатенко Анастасія 

Син Дедала був Ікар.
І злетів він аж до хмар.
З'явилось сонце з-за хмар.
Упав у море син Ікар.
З того часу море це називають Ікарійським.
А на морі цьому острів називають Ікарією.
                                                                              Каряка Вікторія

        

 Вірші "Про що хочу"  

  Прилетіли голуби

Прилетіли голуби,
Впали, сіли, загули.
Ой, ви, гулі, не гудіть,
Спить дитина - не будіть.

Не гудіте, голуби,
Не клопочіть голови.
Бо я сама загуду,
Як в чужий край полину.          
                                                                   Баглай Ніна Олександрівна та Дуплій Володимир


 Про двох котиків


Є у мене котик.
Звуть його Пушок.
Молочком він любить 
Запивати мишок.
Із сестрою Лапкою
Грається Пушок.
Він в садочку заховався
Під великий лопушок.
Ось такі грайливі
Котики у нас.      
                                                     Білий Ілля


Мишка

 Мишка шкряботушка не дала поспати.
 Всю ніч бігала вона по хаті.
 А на ранок - тихо в хаті.
 Встала я із ліжка - не знаю де мишка.
 Почала її шукати
 Хлібцем, яблучком зазивати.
 У куточку нірка! Там її комірка.
                                                                        Ярошенко Діана


Про троянду
Троянда – гарна квітка
Цвіте не лише влітку.
Рожева, жовта та червона.
І сніжно–біла й малинова.
Стебло колюче та товсте,
Пелюстки ніжні .От і все!      Кучинаш Діана 24.01.2017р.

Сонечко

У наше віконце заглянуло сонце.
Радісно всміхалось воно.
Поки діти бавились, сміялись.
Сонечко за небокрай зайшло.
Маленькі діти тепер знають.
Годі марнувати час!
Й сонечко вийде до нас.     Каряка Вікторія


Котик

Котик бігає по дворі.
Бо спіймав десь мишку в полі.
То відпустить, то спіймає.
Так він з нею просто грає.
Наобридла мишці гра!
Тишком-нишком утекла.
Залишився кіт ні з чим.
Пожалів його Максим.                   Каряка Вікторія з мамою і татом


 Зима

 Зима гарна та блискуча,
 Біла цариця.
 Дарує н
Книга  -   друг


Любі друзі , вас багато.
Хто не любить з вас читати?
Дружба з книгою – це свято
Навіть слова не дібрати!
Книгу прочитаєш – друга нового придбаєш.
Хочеш  друзів море мати ?
Треба більше книг чмтати.
Тож, любий друже, знай,
І іншим передай;
Щоб купували книгу гарну
І не було тобі погано .


Гармаш Катерина  ( 3 клас)

Криничка

Була у дворі криниця,
Давала людям водицю.
В літні дні вона засумувала,
Бо водиця з неї пропала.
Зажурилася криничка,
Що немає в ній водички.
Що не може врятувати
Людей  спрагу втамувати.
Але осінь прийшла.
Дощі з собою принесла.
Перестала криничка журитись.
Дає людям вона підживитись.
Кожен,  хто зазирне до кринички
Посмакує смачної водички.


                                                          Гармаш Катерина  (3клас)


Створення вірша у ритмі  прочитаного вірша.
(Т.Шевченко «Село , і серце одпочине)

*    *    *    *    *

Барвінок! Не знаю, що сказати.
Барвінок в нашому садку
Як пахне він, я не скажу.
Він гарний, знайте.
Барвінок цвіте, а потім опадає,
Зівяв, і квітка пропадає.
А навкруг цвітуть троянда і тюльпанчик,
Прийшов поглянути Богданчик,
Чи немає його квітки
Малесенької маргаритки.
Подививсь: її немає.
Засумував чи ні – ніхто не знає.

 Гармаш Катерина



( За віршем-діалогом В. Лучука «Жолудь»)

Квіточка

-Ми в саду посадили гарну квітку.
 -А навіщо?
-Щоби виросла вона нам на радість.
 -А навіщо?
-Розцвіте весною та й запахне.
 -А навіщо?
-Щоб до неї прилетіла мала бджілка.
 -А навішо?
-Щоб її та й опилити.
 -А навіщо?
-Щоб насіння ми зібрали.
 -А навіщо?
-Знову посадити навесні гарну квітку.

Алькема Владислав (2клас)





Веселі листочки

В одному парку уже осипалось листя. Його позгрібали. Залишилось два листочки. Їм було дуже сумно, адже усіх позгрібали, а їх залишили.
     Одного сонячного ранку листочки почули, як сторонні люди казали:
  --Скоро треба листя палити.
Листочки не знали, що робити, адже загинуть їхні друзі. Вони попросили вітер, щоб він своїм подихом розніс купи. Вітер погодився і почав роботу.
Як дмухнув і розніс всі купи по парку. Листя розлетілося і затанцювало у траві.



Равлик


У маленької дівчинки був равлик. Одного разу дівчинка випустила його на прогулянку, а равлик утік – поповз світ за очі. Він повз і повз , поки не натрапив на павучка.  Павучок сказав:
 --Равлик, залишайся у мене жити, павутину вязатимемо. А якщо не вмієш, то просто живи, бо одному самотньо.  Равлик погодився. Тільки хотів вилізти, а нічого не виходить. Павучок каже:
  --Давай я тебе витягну своєю павутинкою.
  --Давай !- сказав  равлик.
Коли павучок витягував равлика, павутиння обірвалося і той впав. Від переляку равлик заховався у панцир.
  --О, цей панцир може бути твоєю хатинкою! Живи прямо тут, а я навідуватимусь до тебе! – зрадів павучок.
  Так вони жили довго і щасливо.
                                                                         Попова Аліна (3клас)

Зима – чарівниця

Зима – чарівниця, неначе цариця.
Білим пухом все заслала,
Щоб земля морозів не зазнала.
Покрутилася, повертілась,
В віхолу перетворилась.
   погуляла по селі.
Стали радіти і дорослі, і малі.

Попова Аліна

Осінь – робітниця

Недовго літо було. Миттєво втекло!
 Осінь до нас прийшла, купу роботи знайшла.
Яблука зривала, груші осипала.
До самої зими у нас працювала.
Коли зима їй на пяти наступала,
Осінь втікала. Позаду лише листя лишала.
Попова Алiна
Загадка

Встало  рано. Росу позбирало.
По хмаринках поскакало.
Й знову за дерева впало.                                                               

Попова Алiна




 Друзi


Жив собі метелик і  в нього не було друзів. Він засумував. От назустріч йому летить бджола і каже:
   -В тебе що, немає друзів?
-Так, - відповів метелик.
-Полетіли, з моїми друзями пограємося. Там буде дуже весело! –запропонувала бджілка. І вони полетіли.
   Прилетіли вони на гарну галявину. На ній було багато дивовижних квітів. А на квітках сиділи бджілки, метелики.
-Це всі мої друзі, давай познайомимося з ними,- сказала бджілка.
  І вони полетіли з квітки на квітку знайомитися з друзями.

Хейло Вiкторiя
    


Мелодії Лісу
  Вночі так тихо і спокійно! А вранці починаються перші ранкові мелодії.
    Десь вітер завиває, а в долині чути дзвінкі голоси джерел. Шелестять листочками берези, дзвіночки лісові дзвенять.
  Наче ти в мелодійному залі  і слухаєш справжні мелодії природи. Вони такі чудові! Сумна і скривджена людина, зайшовши до цього залу, вийде сповнена любові і радості.
  Надвечір все замовкає, не чути голоси джерел і шелесту беріз. Все заснуло й тихо. Мелодійний зал закрив свої ворота. Співучий ліс став звичайним, як завжди вночі.

Бганка Галина


Ласточка
Ласточка прилетела из теплого края.
Ее  накормила девочка Рая.
Птичка привыкла. Жила у нее.
И думала всегда : «Это счастье мое».
Девочка любит природу в любую погоду.
Подружка есть у Раи – Люба.
К природе  относится худо.
Беречь- не ее дело.
За это она не стоит смело.
После Раиной ласточки она любит природу
В любую погоду.
Понравилось Любочке птичку кормить,
 Поить приятно ей стало.
И с того времени Люба
не относится к природе худо.

Івженко Наталя (4клас)


Любій матусі




Мамо!Ти сонце, що зійшло за горою.
 Ти місяць, який посвітив мені доріжку.
 Ти квітка, вмита росою.
 Ти пахнеш трояндою,
 що розкрила свої пелюстки.
 Руки твої мов крила,
 які обняли мене, щоб зігріти.
 Твої поцілунки ніжні та чутливі.
 Ти легка і лагідна мов пірїнка,
  що  кружляє в повітрі.
 Дорога мамо! Ці слова тобі,
 шанованій любимій.

Куць Єлизавета    













































Немає коментарів:

Дописати коментар